Про авторів
Всі автори це покоління Незалежності. Ми не формувалися в окупаційному інформаційному полі. Як раз пройшло достатньо десятиліть щоб ми подорослішали і змогли самі розібратися в історичних фактах.
Сергій Григоренко
IT-підприємець із понад 7-річним досвідом. Продюсер проєкту. Винахідник компактної та сучасної форми подання історії. Мета — не викласти чергову стопку історичних фактів та подій, а подати зрозумілу систему, спираючись на яку, можна стратегічно дивитись у майбутнє.
Микола Кушнір
Професійний історик із понад 10-річним стажем, кандидат наук (Ph.D.). Поважний науковий та викладацький досвід автора забезпечив точність та легкість тексту. Виклав історію України не у вакуумі, а у світовому контексті, поряд із близькими та далекими країнами-сусідами по планеті.
Юрій Радзієвський
Професійний історик, співробітник музею. Допоміг знайти відповіді на питання, без яких не склався би пазл.
Технічні аспекти
Сайт проекту, українська версія, безплатні уривки для завантаження: https://futurehistory.com.ua/
Англійська версія: https://www.amazon.com/dp/B0CRBF97G9
Зв’язок з авторами, питання, інтерв’ю: contact@futurehistory.com.ua
Дата публікації: 2023-2024 роки.
617 сторінок українська версія, 553 сторінки англійська версія.
Мета написання книги:
Існує проблема: ми, українці не отримали у спадок розуміння нашої історії. Ні від родин, ні в школі. Фактаж, який надають вчені-історики переповнений академізму, але не дає зрозумілих відповідей людською мовою. Простий приклад: коли вам треба купити автомобіль чи комп’ютер, ви не питаєте інженерів що спроектували ці складні пристрої, ви питаєте консультантів в торговому салоні. Адже як “продати” цілісне розуміння історії тому хто хоче розібратись в своїх коренях, в своєму оточенні, в тому який шлях підтримати на чергових виборах, а не тому хто хоче стати професором з історії?
Огляд з висоти пташиного польоту, замість топити читача дрібними деталями. Книга подає стратегічні причини та наслідки, замість переліку дат/битв/королів/полководців.
Не сухий фактаж, а розуміння історії: “Без попереднього знання душі народу історія його здається якимось хаосом подій, якими управляє одна випадковість. Навпаки, коли душа народу нам відома, то життя його видається правильним і фатальним наслідком його психологічних рис” – Гюстав Лебон, видатний французький вчений.
Що було досягнуто
Це не було дослідження з пошуків нового фактажу. Нам вистачило добре відомих фактів. Але інтерпретація фактажу відновлена і виправлена від іноземної пропаганди, міфів, брехні і перекручувань.
Приклад: нам добре відомі періоди Русі-Козаків-УНР. Але ж що було між цими періодами? Ніхто зі світових вчених не сперечається про факт існування короля Данила чи ВКЛ. Але ж хіба коректно писати що король Данило правив “Галицько-волинською державою”? Адже ніколи не існувало галицько-волинського народу що говорив на галицько-волинській мові. Це була середньовічна Україна, котра офіційно називалась “Королівство Русь”. Або ж “ВКЛ” також хибна назва створена з метою приховати українське середньовіччя, бо офіційно це було “Велике князівство Русі, Литви, Жемайтії та інш.”. А це показує що Русь пережила навалу монголів, що Русь перемогла Золоту орду, що Русь увійшла до Речі Посполитої (саме як держави багатьох народів, а не “Польщі”). Ось як усього лише відновлення історичних назв відновлює існування України.
Також ВПЕРШЕ історична книга подає огляд з позиції саме України, а не інших державних держав таких відомих історичних періодів як Перша/Друга світові війна, 18-19 стоіття, середні віки та феодалізм. Всі ми чули про битви Східний чи Тихоокеанський фронт, всі ми чули про амбіції Вашингтону, Берліну, Москви чи Наполеона. Але як в цей час жили саме українці? Які стратегічні цілі переслідував український народ, як ішов до своїх цілей?
Ми не руйнуємо міфи, а пишемо реальну історичну картину. Частина істориків вважає за необхідне знищити фальшиві міфи. Але коли вони досягнуть перемоги над міфами, що залишиться? Чим вони заповнять порожнечу? Або ж що вони скажуть людям що навіть не постраждали від фейкових міфів, наприклад дітям чи іноземцям? В той самий час ми не заміщуємо чужі міфи своїми, а просто описуємо справжню історію саме нашого народу. Ми історично багаті люди, в нас розкішний історичний спадок. Нам не треба вигадувати якісь міфи на кшталт “Третього Риму” чи “Дару Костянтина”. Нам достатньо лаконічно описати історичні подвиги свого народу, а їх в нас вистачає.
Встановлено неперервний ланцюжок наших історичних періодів. Встановлені наші великі історичні перемоги, котрі змивали історичні поразки (а в кожного народу що живе довго траплялися й поразки).
- Розселення слов’ян
- давньоукраїнська держава Княжа Русь
- середньовічна українська держава Королівство Русь
- Велике князівство Русі, Литви, Жемайтії та інш. Союз Русі, Литви, кримських татар, перемога над Золотою ордою
- Держава багатьох народів Річ Посполита. Союз Русь-Литви та Польщі
- Вихід Козацької України з Речі Посполитої (хоча частина Русі-України продовжувала перебування в РП що було нормальним для феодальної донаціональної доби)
- Поразка у війні 1709 року, підйом імперій у Європі
- Перемога у війні 1917-1918 роках, незалежна УНР
- Поразка у війні 1922 року, підйом соціалістичних імперій у Європі
- Політична перемога у 1991 році, відновлення незалежності
- Чергова війна з 2014 по … (ми зараз тут)
Унікальне відкриття
Вперше в книзі було оформлена справжня національна історія московитської нації. В книзі в бонусних розділах наведена коротка історія НЕ імперських державностей Залісся, а історія НАРОДІВ що мешкають там де починається Азійський кордон та Великий степ. Бо історія імперських державностей це лише політична пропаганда, ідеологема з метою поглинути різні народи і знищити їх ідентичності. Приклад: в чеченців є Чечня, в татарстанців є Татарстан, в бурятів є Бурятія, а що є в “россіян”? Ніщо і все одночасно. Це типовий політичний трюк. Якщо ж ми відкинемо імперську ідентичність і оглянему національне ядро імперії, то швидко з’ясуємо що єдине на що можуть претендувати московити – це Московська область і ні кілометром далі.
