Вступ
Люди не одразу заселили планету. На початку людської історії з’являлися населені центри, а поміж ними залишалися незафарбовані ділянки карти. Зафарбовування карти продовжувалось в часи 19 і навіть 20 століття. Тож що говорити про епоху Франкії , Великої Моравії чи давньоукраїнської Русі.
Відчуття простору та розуміння географії це ключ до розуміння історії. Як би ви відповіли на запитання, кому історично належить Кубань? Чи маєте уяву про те хто і коли заснував Харків, Маріуполь та Львів? Чи можете дати відповідь, яка не залишить тріщини за які іноземні пропагандисти спробують зачепитися і розколупати їх?
Наші історики, на жаль, не навчені правильно викладати свої думки. На питання “чиї ці землі” вони починають спамити датами у стилі «а Львів заснований у 1256 році, близько 1324 р. засновано Коцюбіїв (який при черговій окупації був перейменований у місто Одеса, при тому що історичний давньогрецький Одесос знаходиться взагалі на узбережжі Болгарії), Харків заснований у 1654 р., а Богучар у 1704 р., а Києву взагалі півтори тисячі років». Хіба можна все це запам’ятати і якось у цьому розібратися? Відкрию секрет. Запам’ятовувати дати не потрібно – все ж таки у всіх нас є смартфон у кишені. Набагато важливіше зрозуміти логіку того, як розселялися українці. А логіка тут дуже проста.
Україна 5-6 століття
Ми знаємо, що в регіон прийшли слов’яни в 5-6 столітті і осіли в Європі на землях від сучасної Чехії до України. Осівши, вони почали будувати міста, припинили перемішуватися і стали дозрівати в сучасні народи зі своїми національними особливостями та мовами. І у давньоукраїнського народу спочатку ареалом проживання був регіон, вгадайте де? Очевидно, Київ, Чернігів та сусідні міста. Це ми говоримо про 5-12 століття, епоху давньоукраїнської княжої Русі. Це і є стартова локація. Регіон історично називається Полісся та Наддніпрянщина. Назви говорять за себе – ліси, Дніпро.
Чому наші давньоукраїнські предки не заселили одразу все довкола? Треба зрозуміти, що було важливо для людей того часу. Наших предків, які були осілою землеробською цивілізацією, хвилювала придатна земля. Коли не існувало фірм і заводів, саме земля була капіталом для бізнесу, не акції і біткоїни, а земля була багатством. Наші предки були найкращими землеробами тієї епохи, тому заселяли всі місця де був чорнозем. Навіть за Карпатами знайшли трохи гарних земель для фермерства і осіли там, хоча зазвичай гори служать для етносів природнім бар’єром. Київ мав зручне розташування – на річковому торговому маршруті. Вдалині від річок робити було особливо нічого, там звичайно хтось жив але великі міста ще не могли з’явитися. Наші предки не йшли далеко на північ (самі розумієте, за тогочасних технологій щось вирощувати на півночі було нелегко), і там, на півночі сформувався інший народ – білоруси. Не йшли на південь та схід – хоча там було і досить тепло, і чорноземи, але є один нюанс. Там степ. Що таке степ? Впевнений, не всім пояснювали у школі. Степ це плоска рівнина без лісів, хоч і з чорноземами – і на цій рівнині домінували кочівники. У ті часи кочові цивілізації були все ще надто сильні, і ви звичайно могли заснувати село в степу, але лише до першого великого набігу, воно не протрималося б і 20 років.
Україна 13 століття
У 13 столітті величезний набіг відбувся – прийшли монголи. Що робити, якщо зі сходу пруть орки? Навіть у наш час перед черговою ескалацією куди планували евакуювати дружин та дітей? У Львів. А тепер вгадайте, коли українці капітально облаштували західні регіони під назвою Галичина та Волинь? Правильно, у 13-14 столітті. Це період Королівства Русь. Саме в цей момент наші королі заснували міста Львів, Холм, Галич – у різні часи вони були столицею короля. Як бачимо всі поселення засновуються не в рандомні моменти історії, а групами плюс мінус одночасно. Який регіон наші могутні предки урбанізували та відбудували наступним? Вгадаймо, це не складно. Русь-Литовська держава (до речі, в союзі з кримськими татарами) вибила монголів з правого берега Дніпра. У якому регіоні потрібно було терміново будувати замки та міста? Поділля, що буквально означає низина. Міста Вінницької, Хмельницької, Тернопільської та Одеської області засновані у 14-16 столітті. Виходить Одесу не заснували у 1800-х, а лише перейменували поселення, яке існувало ще з 14 століття. Тут є річки Південний Буг та Дністер – самі розумієте, торгові маршрути і все таке. Потім Русько-Литовська держава та Польща пішли на політичне та династійне об’єднання, щоб краще захищатися від традиційних ворогів із заходу та сходу – німецько-московських загарбників. За часів Речі Посполитої західні етнічно українські регіони під керуванням середньовічних українських князів продовжували розвиватися у дедалі більші міста з класичними європейськими замками та лицарями в обладунках.
Україна 16-17 століття
А на сході відкрилася нова перспектива – Дике Поле (абсолютно те саме, що ви могли чути про дикий захід у США). На землі, що звільнялися від кочовиків, ринули відчайдушні люди. Можна було взяти скільки завгодно землі, якщо зумієш її захистити. Так з’явилися ковбої, що роз’їжджали на конях, з револьверами – то було у США. А у нас були козаки із мушкетами. Регіон назвали Слобожанщиною – від слова свобода. Та й рідний регіон козаків, Запоріжжя, думаю кожен знає. Запоріжжя названо на честь порогів Дніпра (пороги це такі кам’янисті виступи). У 16-17 столітті засновані фортеці Запорізька Січ, Кодак (сучасне місто Дніпро), міста Харків та Суми – козаки на повну освоювали лівий берег Дніпра. Козаки так досягли успіху в державному будівництві, що навіть кинули виклик Речі Посполитій – там не хотіли визнавати заслуги цих поважних шляхтичів, слово за слово, а люди то гарячі, у кожного шабля в руках.
Україна 18 століття
І, принаймні зараз, остання хвиля розселення слов’ян-українців сталася починаючи з 18 століття. Сталася трагедія – Козацька Україна програла Північну війну 1709 року. Тоді Швеція воювала з Річчю Посполитою та Московією. По ходу війни шведський король з армією вторгся на території українців. Там ще був один договір у козаків про військову взаємодопомогу від московитів – звичайно, московити нас кинули і допомога не прийшла. Щоб виснажити шведів московити вирішили влаштувати тактику випаленої землі – на нашій землі! Все як зараз, відкрито воювати боялися, палили села та міста. Потрібно було помститися зрадникам та вберегти землі від мародерства. Вибору особливо не було – під боком вже стояла сильна шведська армія, від якої не зрозуміло було чого чекати. Козаки вирішили домовитися з європейцями та виступити проти московитів на боці Швеції. На жаль, війна була програна, так з’явилася московська імперія. Імперія використовувала козаків, щоб воювати проти степових народів, які в цей час через розвиток технологій вже не домінували над осілими народами, а навпаки, були в занепаді. Таким чином українці, зауважте, саме етнічні українці, а не московити, почали заселяти степ, включаючи все чорноморське узбережжя (регіон Таврія), Крим та Кубань аж до гір Кавказу. Чому наші предки цим займалися? Там теж степ і чорноземи, хто хотів собі здобути шаблею землі – йшов у козаки аж до ріки Дон. У 18 столітті було засновано міста від Херсона до Маріуполя, Луганська, Донецька, Джанкоя та споконвічно українського Таганрогу. У цей час засновані Ростов і Ставрополь. Добре помітно як річки та гори виступали природними межами народів.
Україна 19 століття
Потім настало 19 століття – століття парових технологій та прогресу. Розпочалася індустріалізація українських міст – Луганськ та Юзівка (сучасний Донецьк) при вливанні західних інвестицій. І це на 100 років раніше від індустріалізації московитських міст в часи СССР. Також в епоху імперій українці були колоністами та заселяли землі на далекому сході – регіони Жовтий, Сірий та Зелений клин. І сьогодні вимова жителів далекого сходу куди ближче до нашої де-небудь з козацького Харкова, ніж з а-акающої Ма-аскви або ВОлОгди-то. Якщо подивиться на карту чорноземів, все стає зрозуміло. У ті часи наші предки були умілими хліборобами, вони багато заробляли на фермерському господарстві, саме тому вони займали найкращі землі. Звичайно Москва не від доброти, а заради жадоби використовувала наших предків і надалі спробувала жорстоко асимілювати мешканців східних територій.
Україна 20 століття
Після нашого програшу у московсько-українській війні, що тривала з 1917 по 1922, Москва перешматувала наші кордони по праву переможця у війні. Саме тому ми бачимо дивну картину: великі міста Харків, Луганськ, Донецьк – знаходяться настільки близько до кордону що туди дістає артилерія. Очевидно що великі міста просто не можуть з’явитися біля ворожого кордону – і правда, раніше там був природній кордон аж до ріки Дон і гір Кавказу. Хіба не дивно те, що по ту сторону кордону лишилися не лише наші люди, яких моментально можна впізнати по мові, а й наші топоніми, тобто назви міст і сіл. Саме в момент проголошення терорестичної совєцької держави, абсолютно протиприродньо в України вкрали Крим, Кубань, частину Слобожанщини, Стародубщину. Не кажучи вже про далекосхідні етнічно українські регіони. Висновок тут один – війни програвати погано.
Не знаю, як вийде з далеким сходом, але Кубань ще стане компенсацією за нинішню війну, адже на грошові репарації розраховуватиме ідея погана. За часів першої світової французи теж любили полюбляли казати, що “німець за все заплатить”. Та німець влаштував реванш. А ось уже після Другої світової про виплати ніхто не парився, просто відрізали східні німецькі землі на користь Польщі, а Кенігсберг особисто забрала Москва.
Окрім слов’янської історії, політично громадянами України є етнічні кримські татари. Їхня історія починається ще понад тисячу років тому. Якщо на півночі скіфів та інших місцевих жителів поглинули слов’яни, то на півдні тих же скіфів увібрали в себе хазари – це етнічно тюркський народ, а потім прийшли половці – теж тюрки. Крим завжди тяжів до центру України. Князі давньої України-Русі не лише воювали, а й укладали союзи зі степовиками. Кримські татари разом із Русько-Литовською державою боролися та перемогли монголів. Тоді кримські татари піднялися настільки, що вибили право збирати данину з колишніх данників монгольської імперії – Москва до тисяча семисотого року платила Криму. За прострочення платежів Москву неодноразово спалювали.
Степовий спосіб життя був перейнятий козаками. Кримські татари відіграли ключову роль і у козацькій революції часів Богдана Хмельницького. Одночасно з кримськими татарами ми програли Північну війну 1709 року. Хоча кримські татари не були на боці Швеції, але імперія тоді дійшла до моря, включаючи Крим. Ми разом звільнилися від імперії в 1917 році. Разом знову потрапили в неволю совєцького союзу в 1922 з його геноцидами – голодомором і депортацією. Разом звільнилися в 1991 році і разом йдемо до перемоги сьогодні. Тож навіть лісовий дикун може зробити висновок – Крим географічно, історично та політично частина України. А отже, і його тисячолітня історія – це історія України. Тож заснування міст включаючи Гезлев (нинішня Євпаторія), Кафа (нинішня Феодосія) і до Бахчисараю, ханська династія Ґераїв (Гіреїв) – це історія України.
Також необхідно згадати про євреїв, греків та інші народи, які допомагали вершити нашу історію. Греків особливо багато в Приазов’ї – подумати тільки, це ті самі греки, чиї предки тут жили понад 2 тисячі років тому. Звісно, сьогодні це політичні громадяни України. Що стосується критерію діаспора чи корінний народ – наявність власної держави. Багато міст середньовічної України мали єврейські громади, були навіть цілі єврейські міста. У великих містах і сьогодні, незважаючи на світові війни, збереглися синагоги з вишуканою архітектурою. А в місті Умань знаходиться могила пророка – паломники вірять, що відвідування могили прощає всі гріхи.
Висновки
Підіб’ємо підсумок. Розселення почалося з центру, під час монголів та королівства Україна-Русь пішла на захід, потім до чорного моря по правому березі, потім лівий берег включаючи Запоріжжя, Слобожанщину, Таврію та Крим, Кубань, а в 19 столітті українці заселили далекий схід і своїми руками збудували індустрію Донбасу. Ми бачимо, що не всі наші етнічні території входять до наших кордонів. Нинішні кордони та світопорядок були після Другої світової війни у 1945 році. Зараз ми не будемо обговорювати справедливість кордонів, ми ж дотримуємося поточного світопорядку. Але Московія агресією спробувала перемалювати кордони. Вона порушила поточний світопорядок, а отже тепер вона не захищена жодними міжнародними нормами та законами. Її можна нарізати як святковий торт, що ми, та решту світу безсумнівно зробимо. Кубань, схід Слобожанщини, Стародубщину, які у нас несправедливо відібрали спочатку совєцької окупації – московити будуть змушені повернути.
Скачати безплатно уривок книги по історії України з нуля https://futurehistory.com.ua/#buy
