В чому сенс середньовічної української держави Королівство Русь? Королівство відбило навалу монголів і як бачимо, Русь продовжила існувати.
Ви чули міф що в 13 столітті Русь ніби була роздроблена, мало не вмирала, а потім прийшли монголи і добили всіх. Всі загинули, а потім переїхали в Москву. Хм ну ось вже нестиковка – всі загинули чи не всі. Тут варто нагадати що в ту аграрну добу 90% населення працювало на фермах, тож навіть знищення кількох великих міст не могло суттєво вплинути на загальне населення русинів-українців. Так, літописи вели у містах і тимчасово нові літописи перестали виходити – тому раніше історики вважали що ніби «всё пропало». Але пізніше вони зрозуміли що народ нікуди не зник.
Потім, не ВІД лінії фронту переселялися, а НА ЗУСТРІЧ фронту. Коротше це брехня, яка має єдину мету – дати виправдання, просто політично легітимізувати, причому постфактум, захоплення українських земель Москвою у більш пізні часи, а саме після нашого програшу у Північній війні 1709 року.
Спростувавши міф про загибель від монголів наші історики зазвичай вважають свою роботу зробленою і йдуть відпочивати. Але їхня робота далека від завершення. Важливо не просто спростувати чужий міф, не просто перекреслити чужу оповідь, а розповісти свою історію. Причому настільки переконливо, щоб в ворожого міфу не залишилось шансів на існування.
То як Русь пережила монголів? Ще Грушевський 100 років тому казав що середньовічна Україна преспокійно собі жила далі, і навіть еволюціонувала від княжої Русі до королівства Русь. Можливо ви щось чули про «Галицько-Волинську державу». Під цією непримітною, містечковою назвою ворожі пропагандисти намагались сховати справжню і велику королівську Україну, яка тоді називалась королівство Русь, мала визнану західним світом корону і була поважна в усій Європі.
Тож як змінилася політика Русі за часів навали монголів? Тимчасово у занепаді опинився столичний Київ. Центр державності змістився на захід, подалі від лінії фронту. Настали часи, як би ми зараз сказали, постійної антитерористичної операції. Щоб зміцнити армію та підготувати оборону треба було виграти час. Правитель Данило зробив хід, зрозумілий нам сьогоденним (принаймні тим в кого є хоча б 80 IQ). Він підписав мінські, точніше сарайські домовленості. Чого він тільки не наобіцяв хану, аби зберегти не формальний, а реальний суверенітет Русі. Звісно виконувати несправедливі договори Русь не збиралась. Взагалі то таке називається талановита дипломатія. Час на зміцнення армії було виграно. У цей час активно розбудовуються міста Холм, Львів, Галич. Активно будуються фортеці та укріплення. Лісиста географія та віддаленість від Сараю на Волзі сприяла обороні.
Паралельно правитель середньовічної України Данило робить ще один логічний хід. Він домовляється з Заходом щодо військової допомоги проти монголів. Нагадаємо що монголи загрожували Угорщині і Польщі. Захід тоді був католицьким, і треба було прийняти католицизм. Чи не прийняти, а чи тільки сам правитель прийме, а чи не прийме. Коротше кажучи, Захід визнав Данила не просто правителем, а королем у європейському сенсі цього слова. Від папи римського надійшла корона, княжа Русь стала королівством Русь. Але Захід теж був витончений у дипломатії – допомогу наобіцяв, але не надав. Як нам це знайомо. Ну прямо сьогоднішній день, коли закон про Ленд Ліз є, а зброї немає. Далі не суть важливо, 8 років пройшло чи не 8, але коротше кажучи хан зрозумів що його кинули. Хан зрозумів що мінські, тобто сарайські домовленості були для затягування часу і почав чергову військову ескалацію. Але вже було пізно, українська армія укріпилася. Середньовічні русини-українці пішли у контрнаступ і звільнили Київ. Контрнаступ був успішний, але орду тоді добити не вдалося. Ми з рештою добили її, але трохи пізніше, вже в часи Русько-Литовської держави разом з кримськими татарами. Про це буде наступне відео. Бачите? Все це вже було. А кажуть історія не здатна передбачити майбутнє. Але тему передбачень розкриємо якось в більш пізніх відео.
Про армію ми згадали, давайте тепер і про віру. В той час Європа захоплювалась хрестовими походами, тож і русини в повній відповідності до духу часу, відправлялися у контрнаступ наче у хрестовий похід. Хоругви, хрести, бафи від православних священиків.
Монголи тимчасово вибили з гри Київ, а як бути з церковною митрополією? Константинополь (нині це місто Стамбул, а тоді це релігійна православна столиця, як Рим для католиків) створим Галицьку митрополію. Та це ж один в один Томос про відновлення власної незалежної митрополії. І це повторилося в 2019 році. Пізніше Київ відновився і Галицька митрополія влилася в Київську.
Армія і віра була. Ну мову чіпати в цьому відео не будемо. Можемо ще проговорити, що на прапорі королівства Русь зображався золотий лев на синьому фоні – ці геральдичні кольори і сьогодні на нашому прапорі. А герб йде ще з княжої доби.
Підіб’ємо підсумок. Географічно український народ розташований на багатій, проте небезпечній землі. Так, історично траплялися навали, але раніше чи пізніше ми завжди їх перемагали і руйнували ворожу імперію. Монголи напали в 13 столітті, а вже в 15 ми їх перемогли. В 1709 році Московська імперія загарбала нашу країну, намагалась вкрасти історію замість своєї монгольської історії, і навіть намагалась вкрасти саму назву Русі, але ми перемогли в 1917-му та проголосили незалежну УНР. В 1922 підмонгольські московити спробували відновити імперії, та ми перемогли в 1991-му. В 2014 сповнені реваншизму фіно-угри та бурято-монголи спробували знову відновити імперію, президента зробити пожиттєвим генсеком та зняти проблему виборів. Це було необхідно щоб виправдати легітимність його нелегітимної влади. Очевидно, що ми переможемо і в цей час. Переможемо тим швидше, чим раніше зрозуміємо нашу стратегію. Саме для цього це відео, і для цього весь цей історичний проект. Дозвольте подарувати вам першу стратегічну книгу з історії України. Зазерніть на сайт проекту, візьміть уривок книги абсолютно безоплатно на сайті https://futurehistory.com.ua
